Блог

Провокація злочину: де межа допустимих дій правоохоронців

ЄСПЛ неодноразово наголошував: правоохоронні органи можуть фіксувати злочинну діяльність, але не мають права створювати її штучно.

Одним із цікавих аспектів є позиція щодо підбурювання до злочину.

Суд звернув увагу, що підбурювання до злочину та заперечення самого факту його вчинення є взаємовиключними позиціями сторони захисту.

Відповідно до практики ЄСПЛ, захист від провокації передбачає, що особа визнає вчинення інкримінованих дій, але стверджує, що вони стали наслідком незаконного підбурювання з боку правоохоронних органів (справа «Берлізев проти України»).

Якщо ж сторона захисту одночасно заперечує факт вчинення злочину і заявляє про провокацію, така позиція визнається непослідовною та не підпадає під категорію справ про провокацію злочину.

Подібні питання на практиці часто виникають у кримінальних провадженнях щодо корупційних злочинів, де застосовуються негласні слідчі дії та контрольовані передачі коштів.

ЄСПЛ визначає «пастку» як ситуацію, коли правоохоронні органи або особи, які діють на їх прохання, не обмежуються пасивним спостереженням, а здійснюють вплив на особу, фактично провокуючи її до вчинення правопорушення (справа «Раманаускас проти Литви»).

У таких випадках суди можуть визнавати отримані докази недопустимими, оскільки вони здобуті з порушенням стандартів справедливого суду.

Ознайомитися з повним оглядом практики можна за посиланням: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KKS_provok_zloch.pdf.

Якщо ви стали учасником кримінального провадження або отримали статус підозрюваного — важливо своєчасно отримати кваліфіковану правову допомогу.

Адвокати АО «Саламаха та партнери» забезпечують комплексну правову підтримку, розробляють ефективну стратегію захисту та представляють інтереси клієнтів у кримінальних провадженнях, у тому числі у справах щодо корупційних злочинів та можливого підбурювання до вчинення кримінального правопорушення.
Made on
Tilda